Матеріал щотижневика "ЮРИСТ & ЗАКОН" від 24.01.2012, № 04
Поняття "персональні дані" та "захист персональних даних" є новими для нашої держави. Проте перші законодавчі кроки направлені на впровадження системи захисту персональних даних в Україні були зроблені ще у 1996 році.
Зокрема, базові елементи захисту персональних даних знайшли своє відображення у Конституції України. Так, статтею 32 КУ визначено, що:
Олексій Мервінський, голова Держслужби з питань захисту персональних даних, кандидат технічних наук
• ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України.
• не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
• кожний громадянин має право знайомитися в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, установах і організаціях з відомостями про себе, які не є державною або іншою захищеною законом таємницею.
• кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.
Право на захист інформації про себе, право визначати порядок використання такої інформації та заперечувати проти небажаних дій з інформацією про себе є одним з елементів прав людини. А головним стратегічним завданням держави у сфері захисту персональних даних є побудова належної системи захисту персональних даних в Україні як елементу системи захисту прав людини.
6 липня 2010 року Верховною Радою України, шляхом прийняття відповідного Закону, було ратифіковано Конвенцію про захист осіб у зв'язку з автоматизованою обробкою персональних даних стосовно органів нагляду та транскордонних потоків даних.
А вже 1 червня 2010 року було прийнято Закон України "Про захист персональних даних" (далі - Закону), яким було введено у правове поле України інститут захисту персональних даних.
У відповідності до статті 22 Закону "Про захист персональних даних" контроль за додержанням законодавства про захист персональних даних здійснює Уповноважений державний орган з питань захисту персональних даних.
Згідно з Указом Президента України від 9 грудня 2010 року № 1085/2010 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" в ході проведеної адміністративної реформи в Україні було створено Державну службу України з питань захисту персональних даних (далі - ДСЗПД).
Положення про ДСЗПД було затверджено Указом Президента України від 6 квітня 2011 року № 390/2011. Відповідно до зазначених у Положенні функцій та завдань ДСЗПД здійснює, у тому числі, й державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про захист персональних даних, зокрема:
• розробляє та затверджує плани перевірок володільців та (або) розпорядників баз персональних даних щодо дотримання ними вимог законодавства у сфері захисту персональних даних;
• проводить у межах своїх повноважень виїзні та безвиїзні перевірки володільців та (або) розпорядників баз персональних даних;
• видає володільцям та (або) розпорядникам баз персональних даних обов'язкові до виконання приписи щодо усунення порушень законодавства про захист персональних даних та вимагає надання необхідної інформації та документів, що підтверджують усунення виявлених порушень;
• складає адміністративні протоколи про виявлені порушення законодавства у сфері захисту персональних даних;
• передає правоохоронним органам матеріали про виявлені порушення у сфері захисту персональних даних;
• проводить у межах своїх повноважень виїзні та безвиїзні перевірки володільців та/або розпорядників баз персональних даних.
Загалом у 2011 році працівниками ДСЗПД було проведено 10 перевірок.
При цьому кожна перевірка включала в себе два обов'язкових етапи:
1-й етап - з'ясування статусу суб'єкта перевірки;
2-й етап - безпосередньо перевірка суб'єкта відносин, пов'язаних з персональними даними.
У разі наявності, окрім володільця бази персональних даних, також розпорядника, перевірка розпорядника проводилася як додатковий етап
На етапі з'ясування статусу суб'єкта перевірки ДСЗПД перевірялися такі питання:
1. Наявність у діяльності суб'єкта перевірки дійсного факту обробки персональних даних (тобто з'ясування сфери діяльності та процесів обробки інформації про фізичних осіб (зокрема співробітників, партнерів, клієнтів та інших можливих категорій фізичних осіб).
2. У відповідності до статті 4 Закону визначалася належність суб'єкта перевірки до володільця або розпорядника баз персональних даних.
3. Згідно зі статтею 9 Закону шляхом надіслання відповідного інформаційного запиту до Державного реєстру баз персональних даних отримувалася інформація щодо наявності у суб'єкта перевірки свідоцтва про реєстрацію баз персональних даних або наявність у суб'єкта перевірки підтвердження щодо відправлення заяви на реєстрацію баз персональних даних до ДСЗПД. При цьому також з'ясовувався статус суб'єкта перевірки: володілець чи розпорядник бази персональних даних.
Етап перевірки суб'єкта відносин, пов'язаних з персональними даними, як володільця баз персональних даних включав в себе перевірку таких питань:
1. Відповідно до частини 1 статті 6 Закону шляхом запитів документів з'ясовувалася мета обробки персональних даних суб'єктом перевірки, яка має бути сформульована в законах, інших нормативно-правових актах, положеннях, установчих чи інших документах, які регулюють діяльність володільця бази персональних даних. При цьому також перевірялася відповідність зазначеної мети заявницьким документам для реєстрації відповідної бази персональних даних.
2. Також шляхом запитів документів, згідно з частиною 3 статті 6 Закону, здійснювалася перевірка складу та змісту персональних даних, що обробляються у відповідній базі персональних даних суб'єкта перевірки.
3. Визначалася наявність у суб'єкта перевірки особливих вимог для обробки персональних даних у відповідності до вимог статті 7 Закону.
4. Згідно з частиною 4 статті 6 та частиною 3 статті 12 Закону встановлювалися джерела отримання відомостей про фізичну особу (первинні джерела у вигляді підписаних фізичною особою документів, відомостей, які фізична особа надає про себе або загальнодоступні джерела, що також передбачено законодавством).
5. З метою перевірки питань регламентації процесів обробки персональних даних у суб'єкта перевірки згідно зі статтею 8 Закону перевірялися строки обробки персональних даних у формі, що допускає ідентифікацію фізичної особи та правові підстави для встановлення саме таких строків обробки персональних даних.
6. Опрацювання документів, що підтверджують право суб'єкта перевірки на використання персональних даних або на обробку персональних даних.
Тобто правові підстави, на яких здійснюється обробка персональних даних суб'єктом перевірки у відповідній базі персональних даних згідно статті 11 Закону.
При цьому в ході вивчення документів визначаються підстави виникнення права суб'єктом перевірки на використання персональних даних: згода суб'єкта персональних даних на обробку його персональних даних та/або дозволу на обробку персональних даних, надана суб'єкту перевірки у відповідності до закону виключно для здійснення його повноважень.
У ході опрацювання згоди суб'єкта на обробку його персональних даних також визначаласяповнота охоплення наданої згоди суб'єкта персональних даних на обробку його персональних даних усіх процесів обробки.
А у ході вивчення дозволу на обробку персональних даних, наданого суб'єкту перевірки як володільцю бази персональних даних відповідно до закону для здійснення його повноважень, з'ясовувалася відповідність конкретним положенням кожного закону (пункт, частина, стаття), яка передбачала право на обробку суб'єктом перевірки персональних даних фізичних осіб, а також здійснювалося встановлення відповідності процедур обробки персональних даних положенням закону, яким було передбачено право на обробку персональних даних.
• законність процедур поширення суб'єктом перевірки персональних даних у відповідності до вимог статті 14 Закону. Зокрема, з'ясовувалися: наявність фактів поширення персональних даних, а у разі їх наявності правові підстави для цього;
визначалися питання забезпечення захисту персональних даних при їх передачі, а також виконання стороною, якій здійснювалася передача персональних даних відповідних гарантій щодо виконання вимог Закону;
• законність процедур знищення суб'єктом перевірки персональних даних у відповідності до статті 15 Закону. Зокрема, з'ясовувалася наявність у суб'єкта перевірки фактів щодо збереження персональних даних, строк зберігання яких закінчився, а також з'ясовувалася наявність фактів здійснення обробки персональних даних суб'єкта, правовідносини з яким припинено;
• наявність письмового повідомлення суб'єктів персональних даних протягом 10 робочих днів з дня включення його персональних даних до бази персональних даних у відповідності до вимог статті 12 Закону про його права, визначені Законом, мету збору даних та осіб, яким передаються його персональні дані;
• відповідності даних та відомостей, що подавалися суб'єктом перевірки для державної реєстрації бази персональних даних згідно зі статтею 9 Закону та містяться у Державному реєстрі баз персональних даних, фактичному стану обробки персональних даних у суб'єкта перевірки;
• законності встановленого у суб'єкта перевірки порядку доступу до персональних даних у відповідності до вимог статті 16 Закону на підставі перевірки наявності та вивчення документів, які регламентують цей порядок;
• наявності у суб'єкта перевірки структурного підрозділу або відповідальної особи, яка організовує роботу, пов'язану із захистом персональних даних при їх обробці згідно з вимогами статті 24 Закону шляхом вивчення відповідних документів, наданих суб'єктом перевірки.
Перевірка володільця баз персональних даних включала в себе перевірку мети та строків обробки, перевірку складу та змісту персональних даних, наявність у суб'єкта особливих вимог для їх обробки, перевірку джерел отримання відомостей, повноти згоди суб'єкта персональних даних та законності здійснення процесу обробки
У разі наявності у суб'єкта перевірки розпорядника бази персональних даних додатково здійснюється перевірка:
1. Наявності укладеного між суб'єктом перевірки як володільцем бази персональних даних та розпорядником бази персональних даних відповідногодоговору у письмовій формі у відповідності до вимог статті 11 Закону.
2. Відповідності умов обробкирозпорядником бази персональних даних умов обробки персональних даних умовам, що визначені у відповідному договорі з володільцем баз персональних даних (зокрема, меті, складу, змісту, обсягу тощо).
При цьому здійснюється перевірка змісту договору на предмет належної регламентації процедур обробки персональних даних розпорядником бази персональних даних, а також з'ясування, чи не надано договором розпоряднику бази персональних даних більше повноважень щодо обробки персональних даних, ніж є у володільця бази.
У цьому контексті може також виникнути необхідність перевірки володільця бази персональних даних щодо наявних у нього повноважень щодо обробки персональних даних.
3. Дотримання розпорядником бази персональних даних усіх зазначених вище питань, які перевірялися на відповідність вимогам Закону у володільця бази персональних даних.
Перевірка розпорядника баз персональних даних включала в себе перевірку усіх вимог, заявлених до володільця баз, а також перевірку наявності укладеного між розпорядником і володільцем договору та відповідності умов обробки даних зазначеному договору
За результатами здійснення працівниками ДСЗПД в межах своїх повноважень контролю за додержанням вимог законодавства про захист персональних даних із забезпеченням відповідно до Закону доступу до інформації, пов'язаної з обробкою персональних даних у базі персональних даних,
та до приміщень, де здійснюється їх обробка, складаються відповідні акти та виносяться обов'язкові для виконання законні вимоги (приписи) про усунення виявлених порушень законодавства про захист персональних даних.
Положенням про Державну службу України з питань захисту персональних даних також передбачається у відповідності до покладеного на ДСЗПД завдання щодо контролю за додержанням вимог законодавства про захист персональних даних надання від суб'єкта перевірки необхідної інформації та документів, що підтверджують усунення виявлених порушень.
Окремо слід зазначити, що у ході проведених працівниками ДСЗПД перевірок протягом 2010 року виявлено цілу низку типових порушень у сфері захисту персональних даних, що мають загальний характер, а також таких, які є характерними для певних галузей та сфер діяльності.
Серед типових порушень, характерних для більшості перевірених володільців та розпорядників баз персональних даних, можна зазначити такі:
1. Відсутність реєстрації баз персональних даних в Державному реєстрі баз персональних даних або відмітки щодо відправлення заяви на реєстрацію бази.
2. Відсутність затвердженої внутрішніми розпорядчими документами мети обробки персональних даних, їх складу та змісту.
3. Відсутня можливість оцінки забезпечення цілісності персональних даних та режиму доступу до них.
4. Відсутність затверджених процедур обробки персональних даних (наприклад, як відбувається збір, зберігання, використання, поширення персональних даних; хто має до них доступ і в якій мірі).
5. Відсутність належних правових підстав обробки персональних даних (наприклад, відсутність документованої згоди суб'єкта на обробку його персональних даних, або наявна згода на обробку персональних даних, отримана від суб'єкта, не охоплює всі процеси обробки, у тому числі ті, що здійснюються розпорядниками баз персональних даних).
6. Неповідомлення або несвоєчасне повідомлення суб'єкта персональних даних про його права у зв'язку із включенням його персональних даних до бази персональних даних, мету збору цих даних та осіб, яким ці дані передаються.
7. Відсутність належно оформлених письмових договорів з розпорядниками баз персональних даних, в яких чітко врегульовано відносини, пов'язані з обробкою персональних даних, визначено мету та обсяги обробки персональних даних розпорядником.
8. Відсутні документи про затвердження особи, яка організовує роботу, пов'язану із захистом персональних даних при їх обробці.
9. При здійсненні обробки персональних даних у якості розпорядника бази персональних даних не врегульовуються належним чином відповідні договірні відносини з володільцем бази персональних даних в частині дотримання вимог законодавства про захист персональних даних; здійснює обробку персональних даних в обсягах, що перевищують права володільця бази персональних даних, при цьому, в окремих випадках:
- розпорядник діє на основі письмового договору, за яким володілець визначив йому такі права стосовно обробки персональних даних, на які сам не є уповноваженим;
- розпорядник фактично здійснює обробку персональних даних, без належно оформленого договору з володільцем, при цьому обробляє персональні дані в обсягах, що перевищують права володільця.
На сьогодні ДСЗПД проводиться аналіз усієї отриманої під час перевірок інформації з метою розробки та формування рекомендацій стосовно запобігання порушенням законодавства про захист персональних даних.
Також досвід, отриманий завдяки проведеним перевіркам, буде втілено у Положенні про порядок здійснення Державною службою України з питань захисту персональних даних державного контролю за додержанням законодавства про захист персональних даних, проект якого зараз доопрацьовується фахівцями ДСЗПД.
Олексій Мервінський, Голова Держслужби з питань захисту персональних даних, кандидат технічних наук
Джерело: Матеріал щотижневика "ЮРИСТ & ЗАКОН" від 24.01.2012, № 04
пятница, 27 января 2012 г.
Майские праздники - туры в Европу, Крым ТУРЫ ОТДЫХ от туристического агентства ТАЛИСМАН Одесса
Уважаемые туристы!
Спешим сообщить приятную новость – открыто раннее бронирование на майские праздники! Зима проходит быстрей в ожидании тепла и весеннего отдыха. Тем более, что при покупке тура заранее, его стоимость всегда дешевле.
В турагентстве «Талисман» при бронировании до 01.03.201 действуют акционные цены на все туры с 27 апреля до 10 мая.
Размер скидки зависит от типа тура и в среднем составляет 2%. Кроме того, каждый турист получает накопительную скидочную карточку нашей компании.
Какие туры планируются в этом году на майские праздники? Это:
- Чехия от 128 евро;
- Франция от 296 евро;
- Италия от 138 евро;
- Греция от 268 евро;
- Голландия (с посещением парка тюльпанов!!!) от 348 евро;
- Крым от 1500 гривен;
- Болгария от 168 евро;
- Испания от 480 евро;
а также Египет, Турция, Израиль и многое, многое другое.
Подробные программы и цены мы вышлем по Вашему запросу по телефону 704-57-33 или на e-mail < talisman-travel@ukr.net.>
Путешествуйте с «Талисманом» и Ваш отдых будет комфортным!
С уважением, Каташинская Ирина, турагентство «Талисман»
г Одесса, ул. Большая Арнаутская, 76 каб.26
Тел. (048) 704-57-33 093 296 02 34
Спешим сообщить приятную новость – открыто раннее бронирование на майские праздники! Зима проходит быстрей в ожидании тепла и весеннего отдыха. Тем более, что при покупке тура заранее, его стоимость всегда дешевле.
В турагентстве «Талисман» при бронировании до 01.03.201 действуют акционные цены на все туры с 27 апреля до 10 мая.
Размер скидки зависит от типа тура и в среднем составляет 2%. Кроме того, каждый турист получает накопительную скидочную карточку нашей компании.
Какие туры планируются в этом году на майские праздники? Это:
- Чехия от 128 евро;
- Франция от 296 евро;
- Италия от 138 евро;
- Греция от 268 евро;
- Голландия (с посещением парка тюльпанов!!!) от 348 евро;
- Крым от 1500 гривен;
- Болгария от 168 евро;
- Испания от 480 евро;
а также Египет, Турция, Израиль и многое, многое другое.
Подробные программы и цены мы вышлем по Вашему запросу по телефону 704-57-33 или на e-mail < talisman-travel@ukr.net.>
Путешествуйте с «Талисманом» и Ваш отдых будет комфортным!
С уважением, Каташинская Ирина, турагентство «Талисман»
г Одесса, ул. Большая Арнаутская, 76 каб.26
Тел. (048) 704-57-33 093 296 02 34
четверг, 26 января 2012 г.
ЗАЯВА - отказ физлица на обработку его персрнальных данных
Я, ХХХХ ХХХХХХХХХХ ХХХХХХХХХ стосовно надання мною згоди на обробку персональних даних в цілях ведення бухгалтерського, податкового та кадрового обліку, керуючись:
ст.32 Конституції України, яка не допускає збору, зберігання, використання та розповсюдження конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, лише в інтересах національної безпеки, економічних благ та прав людини;
СТ. 11 Закону України "Про інформацію ", яка забороняє збирання відомостей про особу без її попередньої згоди, за виключенням випадків, передбачених законом;
абз.5 п.2 ст.8 Закону України № 2297-УІ від 01.06.2010р. "Про захист персональних даних", за яким особа має право «пред'являти вмотивовану вимогу із запереченням проти обробки своїх персональних даних органам державної влади , органам місцевого самоврядування при здійсненні їхніх повноважень, передбачених законом";
п.6 ст. 6 Закону України № 2297-УІ від 01.06.2010р. "Про захист персональних даних", за яким ''не допускається обробка даних про фізичну особу без її згоди, крім випадків передбачених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини",
ЗАЯВЛЯЮ:
я не даю згоди на обробку моїх персональних даних , а для ведення
бухгалтерського, податкового та кадрового обліку, що визначено
відповідними законами України (в інтересах економічного добробуту) , та
інших видів обліку, які передбачені законами України, моя згода не
передбачена.
ст.32 Конституції України, яка не допускає збору, зберігання, використання та розповсюдження конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, лише в інтересах національної безпеки, економічних благ та прав людини;
СТ. 11 Закону України "Про інформацію ", яка забороняє збирання відомостей про особу без її попередньої згоди, за виключенням випадків, передбачених законом;
абз.5 п.2 ст.8 Закону України № 2297-УІ від 01.06.2010р. "Про захист персональних даних", за яким особа має право «пред'являти вмотивовану вимогу із запереченням проти обробки своїх персональних даних органам державної влади , органам місцевого самоврядування при здійсненні їхніх повноважень, передбачених законом";
п.6 ст. 6 Закону України № 2297-УІ від 01.06.2010р. "Про захист персональних даних", за яким ''не допускається обробка даних про фізичну особу без її згоди, крім випадків передбачених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини",
ЗАЯВЛЯЮ:
я не даю згоди на обробку моїх персональних даних , а для ведення
бухгалтерського, податкового та кадрового обліку, що визначено
відповідними законами України (в інтересах економічного добробуту) , та
інших видів обліку, які передбачені законами України, моя згода не
передбачена.
Как заполнить годовую декларацию по налогу на доходы физических лиц для предпринимателя на общей системе. Инструкция и пример заполнения декларации об имущественном состоянии и доходах 20.01.2012
Форма декларації та порядок її заповнення затверджена Наказом Міністерства Фінансів від 07.11.2011 №1395. Порядок заповнення зовсім «свіжий», тому заповнювати нову форму декларації підприємці на загальній системі оподаткування будуть вперше.
Способи подання декларації з ПДФО до податкової служби
Річна декларація про майновий стан та доходи подається до органу державної податкової служби в один з таких способів на вибір платника податку:
1. особисто платником податку або уповноваженою на це особою;
2. надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
3. електронною поштою за наявності електронного цифрового підпису.
Якщо ФОП на загальній системі оподаткування не здійснював діяльності протягом податкового року, то він все одно зобов’язаний подавати декларацію з ПДФО до податкової служби з нульовими показниками.
Строки подання декларації та строки сплати ПДФО за її результатами
ФОП на загальній системі оподаткування подають до податкової служби річну податкову декларацію протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного податкового року.
Підприємець на загальній системі оподаткування сплачує протягом року авансові внески з ПДФО, які визначаються виходячи з чистого доходу за попередній календарний рік. Чистий дохід за звітний рік може бути як меншим так і більшим ніж за попередній.
Відповідно, результатом подання річної декларації з податку на доходи фізичних осіб може стати як податок до сплати так і переплата.
У разі виникнення ПДФО до сплати, згідно пункту 57.1 Податкового кодексу, ФОП має сплатити податкове зобов’язання, визначене у декларації протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку її подання.
Якщо авансові внески з податку на доходи фізичних осіб виявилися вищими за розмір податку за результатами річної декларації, згідно пункту 177.5.3 ПКУ сума переплати підлягає зарахуванню в рахунок майбутніх платежів або поверненню платнику податку.
Які таблиці та додатки заповнювати?
Річна декларація з податку на доходи фізичних осіб складається з основної декларації та додатків.
Згідно пункту 3 Розділу ІІ порядку заповнення декларації «Розділи I – VI декларації та додатки до декларації (крім додатка 9 до декларації) заповнюють усі платники податку». Інші розділи основної декларації заповнюють окремі категорії громадян.
Поглянувши на таблиці I – VI основної декларації, можна сказати, що ФОП на загальній системі заповнює таблицю ІІІ «Доходи, отримані фізичною особою – підприємцем від провадження господарської діяльності» та таблицю V «Розрахунок податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб», оскільки туди переноситься показник з таблиці ІІІ.
Згідно пункту 2 Розділу ІІ «додатки до декларації заповнюються та подаються виключно за наявності доходів (витрат), розрахунок яких міститься у цих додатках».
Тобто, в тому разі, якщо приватний підприємець на загальній системі оподаткування у звітному податковому році мав виключно доходи від підприємницької діяльності, то він заповнює тільки додаток 7.
Зразок заповнення службових полів декларації, таких як найменування органу ДПІ і таке інше, я наводити не буду, а лише наведу приклад заповнення основних таблиць та порядок розрахунку показників.
Основні моменти заповнення річної декларації
Дані у декларацію з ПДФО переносяться з книги обліку доходів та витрат. Про порядок її заповнення та ведення можна почитати у цій статті Як заповнити книгу обліку доходів та витрат для підприємця на загальній системі оподаткування.
Детальний приклад. На мій погляд, методика заповнення декларації доволі проста. У кожному рядку є формули та підказки, як розраховується той чи інший показник.
Відповідно до пункту 177.5.2 ПКУ, новостворені підприємці, або ті, хто перейшов на загальну систему із спрощеної системи оподаткування, повинні подати до податкової служби декларацію з податку на доходи фізичних осіб за результатами першого кварталу роботи.
Фактично подання цієї декларації потрібно лише для визначення авансових платежів з ПДФО. Тобто декларація за перший квартал ніяк не впливає на річну декларацію.
Річна декларація про майновий стан та доходи може бути «звітною», «новою звітною» та «уточнюючою».
Якщо поглянути на таблицю І додатку 7, то можна побачити, що її необхідно заповнювати в розрізі видів економічної діяльності, згідно КВЕД, за здійснення яких одержано дохід. Відповідно, для заповнення декларації в розрізі видів діяльності,
слід розділити і витрати, які поніс підприємець для отримання доходу за кожним видом. На мою думку, це зробити дуже і дуже складно, а у переважній більшості випадків просто неможливо.
У зв’язку з цим постає питання, що буде, якщо цього не робити? Яка відповідальність чекає на ФОПа, якщо він не буде розділяти доходи по КВЕДам? Ну це буде порушенням Наказу №1395,
а саме п.8.1 Розділу IV. А це тягне на відповідальність передбачену статтею 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення у вигляді штрафу в розмірі від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або від 75 до 170 грн.
Більше нічого на думку не приходить.
Хоч порядок ведення книги обліку доходів та витрат для підприємця на загальній системі оподаткування не передбачає підбиття щомісячних підсумків у графі «чистий дохід», для розрахунку річного ПДФО підбити підсумки та порахувати чистий дохід за кожен місяць року все таки доведеться.
Умови прикладу для заповнення
Підприємець здійснює один вид діяльності. Як завжди, він займається торгівлею. Для спрощення прикладу припустимо, що від цих видів діяльності він отримує дохід порівну. Дані для річної декларації з ПДФО повністю беруться з книги обліку доходів та витрат.
За звітний податковий рік він мав наступні показники в кожному з місяців (зображення можна збільшити):
Маємо: 5 місяців з чистим доходом, 3 місяці діяльність не велася, 4 місяці підприємець мав збитки.
Зразок заповненої податкової декларації про майновий стан та доходи
Приклад починається з заповнення додатку 7, оскільки заповнюється спочатку він, а потім вже таблиця ІІІ основної декларації. Цифри з додатка 7 переносяться до таблиці ІІІ.
Розшифровка, як рахувались показники та звідки вони взялися
Заповнення таблиці І додатка 7
Заповнення таблиці І річної декларації з ПДФО дуже просте. Значення повністю переносяться з книги обліку доходів та витрат. У розділі нашої статті «Умови для прикладу заповнення» це буде нижній рядок таблиці нашого прикладу.
Заповнення таблиці ІІ додатка 7
Рядок 1. Визначаємо розмір середньомісячного річного оподатковуваного доходу. Він визначається шляхом ділення графи 7 таблиці І додатка 7 на кількість місяців, протягом яких одержаний такий дохід. Наш підприємець одержував чистий дохід на протязі 5 місяців. У всіх інших він мав або збитки або зовсім не працював. Саме на 5 ми і будемо ділити наш чистий дохід.
61 000 / 5 = 12 200 грн. – середньомісячний річний оподатковуваний дохід.
Рядок 2. Мінімальна заробітна плата, встановлена станом на 1 січня 2011 року складає 941 грн. Десять мінімальних заробітних плат складає 9 410 грн.
12 200 – 9 410 = 2 790 грн.
Якщо середньомісячний дохід менше ніж 10 мінімальних заробітних плат, то у цій графі ставиться нуль.
Рядок 3. Тут є формула:
((15 % х (рядок 01 – рядок 02) + 17 % х рядок 02) х кількість календарних місяців, протягом яких одержано такі доходи)
(15% * (12 200 + 2 790) + 17% * 2 790) * 5 = (15% * 9 410 + 17% * 2 790) * 5 = (1411,5 + 474,3) * 5 = 9429 грн.
Це річна сума ПДФО, яку підприємець на загальній системі має сплатити за звітний податковий рік.
Рядок 4. Сума збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності, сплаченого платником податку протягом звітного (податкового) періоду. Припустимо, що вартість торгового патенту, який підприємець придбавав протягом року складає 2 000 грн.
Рядок 5. Сума річного податку на доходи фізичних осіб, зменшена на вартість торгового патенту.
9 429 – 2 000 = 7 429 грн.
Рядок 6. Припустимо, що при поданні річної декларації з ПДФО за попередній рік, підприємець визначив суму авансових платежів в розмірі 6 000 грн. Цю суму він сплатив за чотири рази по 1 500 грн. за один платіж. У шостий рядок ставимо 6 000 грн.
Рядок 7. У разі, якщо різниця між п’ятим та шостим рядком позитивна, то її ставимо у рядок 07.01, якщо негативна – у рядок 07.02. В нашому випадку різниця позитивна 7 429 – 6 000 = 1 429 грн. Тому її ставимо у рядок 07.01.
Якщо б ми отримали негативну різницю, то її треба було б поставити у рядок 07.02. Ця сума підлягає або зарахуванню у рахунок майбутніх платежів з ПДФО (на лицевому рахунку підприємця виникає переплата), або поверненню. Для повернення треба буде писати заяву і все це буде дуже важко, проте це тема для іншої статті.
Рядок 08. В ньому стоїть формула. Рядок 3 * 25%. Розраховуємо та отримуємо 9 429 * 25% = 2 357,25 грн. Цю суму підприємцю на загальній системі доведеться сплачувати у наступному році чотири рази до 15 березня, до 15 травня, до 15 серпня і до 15 листопада.
Згідно пункту 177.5.1 ПКУ «Авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб розраховуються підприємцем самостійно, але не менш як 100 відсотків річної суми податку з оподатковуваного доходу за минулий рік (у співставних умовах)». Тобто, згідно Податкового кодексу, авансові платежі з ПДФО можна визначити в розмірі більше ніж 2 357,25 грн., проте ніяк не менше.
Заповнення таблиці ІІІ основної декларації
Заповнення таблиці ІІІ основної декларації дуже просте. Дані у цю таблицю переносяться з додатка 7 (у відповідних графах є підказки, показники з яких граф додатка 7 ставити у таблицю ІІІ основної декларації). На їх заповненні зупинятися докладніше навіть не варто.
Відповідальність за неподання або за неправильне заповнення
Відповідальність за неподання або несвоєчасне поданні річної декларації з податку на доходи фізичних осіб для приватного підприємця на загальній системі оподаткування передбачена статтею 120 Податкового кодексу. Неподання або несвоєчасне подання декларації тягне за собою накладення штрафу в розмірі 170 грн.
Источник http://buhgalter911.com
Способи подання декларації з ПДФО до податкової служби
Річна декларація про майновий стан та доходи подається до органу державної податкової служби в один з таких способів на вибір платника податку:
1. особисто платником податку або уповноваженою на це особою;
2. надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
3. електронною поштою за наявності електронного цифрового підпису.
Якщо ФОП на загальній системі оподаткування не здійснював діяльності протягом податкового року, то він все одно зобов’язаний подавати декларацію з ПДФО до податкової служби з нульовими показниками.
Строки подання декларації та строки сплати ПДФО за її результатами
ФОП на загальній системі оподаткування подають до податкової служби річну податкову декларацію протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного податкового року.
Підприємець на загальній системі оподаткування сплачує протягом року авансові внески з ПДФО, які визначаються виходячи з чистого доходу за попередній календарний рік. Чистий дохід за звітний рік може бути як меншим так і більшим ніж за попередній.
Відповідно, результатом подання річної декларації з податку на доходи фізичних осіб може стати як податок до сплати так і переплата.
У разі виникнення ПДФО до сплати, згідно пункту 57.1 Податкового кодексу, ФОП має сплатити податкове зобов’язання, визначене у декларації протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку її подання.
Якщо авансові внески з податку на доходи фізичних осіб виявилися вищими за розмір податку за результатами річної декларації, згідно пункту 177.5.3 ПКУ сума переплати підлягає зарахуванню в рахунок майбутніх платежів або поверненню платнику податку.
Які таблиці та додатки заповнювати?
Річна декларація з податку на доходи фізичних осіб складається з основної декларації та додатків.
Згідно пункту 3 Розділу ІІ порядку заповнення декларації «Розділи I – VI декларації та додатки до декларації (крім додатка 9 до декларації) заповнюють усі платники податку». Інші розділи основної декларації заповнюють окремі категорії громадян.
Поглянувши на таблиці I – VI основної декларації, можна сказати, що ФОП на загальній системі заповнює таблицю ІІІ «Доходи, отримані фізичною особою – підприємцем від провадження господарської діяльності» та таблицю V «Розрахунок податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб», оскільки туди переноситься показник з таблиці ІІІ.
Згідно пункту 2 Розділу ІІ «додатки до декларації заповнюються та подаються виключно за наявності доходів (витрат), розрахунок яких міститься у цих додатках».
Тобто, в тому разі, якщо приватний підприємець на загальній системі оподаткування у звітному податковому році мав виключно доходи від підприємницької діяльності, то він заповнює тільки додаток 7.
Зразок заповнення службових полів декларації, таких як найменування органу ДПІ і таке інше, я наводити не буду, а лише наведу приклад заповнення основних таблиць та порядок розрахунку показників.
Основні моменти заповнення річної декларації
Дані у декларацію з ПДФО переносяться з книги обліку доходів та витрат. Про порядок її заповнення та ведення можна почитати у цій статті Як заповнити книгу обліку доходів та витрат для підприємця на загальній системі оподаткування.
Детальний приклад. На мій погляд, методика заповнення декларації доволі проста. У кожному рядку є формули та підказки, як розраховується той чи інший показник.
Відповідно до пункту 177.5.2 ПКУ, новостворені підприємці, або ті, хто перейшов на загальну систему із спрощеної системи оподаткування, повинні подати до податкової служби декларацію з податку на доходи фізичних осіб за результатами першого кварталу роботи.
Фактично подання цієї декларації потрібно лише для визначення авансових платежів з ПДФО. Тобто декларація за перший квартал ніяк не впливає на річну декларацію.
Річна декларація про майновий стан та доходи може бути «звітною», «новою звітною» та «уточнюючою».
Якщо поглянути на таблицю І додатку 7, то можна побачити, що її необхідно заповнювати в розрізі видів економічної діяльності, згідно КВЕД, за здійснення яких одержано дохід. Відповідно, для заповнення декларації в розрізі видів діяльності,
слід розділити і витрати, які поніс підприємець для отримання доходу за кожним видом. На мою думку, це зробити дуже і дуже складно, а у переважній більшості випадків просто неможливо.
У зв’язку з цим постає питання, що буде, якщо цього не робити? Яка відповідальність чекає на ФОПа, якщо він не буде розділяти доходи по КВЕДам? Ну це буде порушенням Наказу №1395,
а саме п.8.1 Розділу IV. А це тягне на відповідальність передбачену статтею 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення у вигляді штрафу в розмірі від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або від 75 до 170 грн.
Більше нічого на думку не приходить.
Хоч порядок ведення книги обліку доходів та витрат для підприємця на загальній системі оподаткування не передбачає підбиття щомісячних підсумків у графі «чистий дохід», для розрахунку річного ПДФО підбити підсумки та порахувати чистий дохід за кожен місяць року все таки доведеться.
Умови прикладу для заповнення
Підприємець здійснює один вид діяльності. Як завжди, він займається торгівлею. Для спрощення прикладу припустимо, що від цих видів діяльності він отримує дохід порівну. Дані для річної декларації з ПДФО повністю беруться з книги обліку доходів та витрат.
За звітний податковий рік він мав наступні показники в кожному з місяців (зображення можна збільшити):
Зразок заповненої податкової декларації про майновий стан та доходи
Приклад починається з заповнення додатку 7, оскільки заповнюється спочатку він, а потім вже таблиця ІІІ основної декларації. Цифри з додатка 7 переносяться до таблиці ІІІ.
Розшифровка, як рахувались показники та звідки вони взялися
Заповнення таблиці І додатка 7
Заповнення таблиці І річної декларації з ПДФО дуже просте. Значення повністю переносяться з книги обліку доходів та витрат. У розділі нашої статті «Умови для прикладу заповнення» це буде нижній рядок таблиці нашого прикладу.
Заповнення таблиці ІІ додатка 7
Рядок 1. Визначаємо розмір середньомісячного річного оподатковуваного доходу. Він визначається шляхом ділення графи 7 таблиці І додатка 7 на кількість місяців, протягом яких одержаний такий дохід. Наш підприємець одержував чистий дохід на протязі 5 місяців. У всіх інших він мав або збитки або зовсім не працював. Саме на 5 ми і будемо ділити наш чистий дохід.
61 000 / 5 = 12 200 грн. – середньомісячний річний оподатковуваний дохід.
Рядок 2. Мінімальна заробітна плата, встановлена станом на 1 січня 2011 року складає 941 грн. Десять мінімальних заробітних плат складає 9 410 грн.
12 200 – 9 410 = 2 790 грн.
Якщо середньомісячний дохід менше ніж 10 мінімальних заробітних плат, то у цій графі ставиться нуль.
Рядок 3. Тут є формула:
((15 % х (рядок 01 – рядок 02) + 17 % х рядок 02) х кількість календарних місяців, протягом яких одержано такі доходи)
(15% * (12 200 + 2 790) + 17% * 2 790) * 5 = (15% * 9 410 + 17% * 2 790) * 5 = (1411,5 + 474,3) * 5 = 9429 грн.
Це річна сума ПДФО, яку підприємець на загальній системі має сплатити за звітний податковий рік.
Рядок 4. Сума збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності, сплаченого платником податку протягом звітного (податкового) періоду. Припустимо, що вартість торгового патенту, який підприємець придбавав протягом року складає 2 000 грн.
Рядок 5. Сума річного податку на доходи фізичних осіб, зменшена на вартість торгового патенту.
9 429 – 2 000 = 7 429 грн.
Рядок 6. Припустимо, що при поданні річної декларації з ПДФО за попередній рік, підприємець визначив суму авансових платежів в розмірі 6 000 грн. Цю суму він сплатив за чотири рази по 1 500 грн. за один платіж. У шостий рядок ставимо 6 000 грн.
Рядок 7. У разі, якщо різниця між п’ятим та шостим рядком позитивна, то її ставимо у рядок 07.01, якщо негативна – у рядок 07.02. В нашому випадку різниця позитивна 7 429 – 6 000 = 1 429 грн. Тому її ставимо у рядок 07.01.
Якщо б ми отримали негативну різницю, то її треба було б поставити у рядок 07.02. Ця сума підлягає або зарахуванню у рахунок майбутніх платежів з ПДФО (на лицевому рахунку підприємця виникає переплата), або поверненню. Для повернення треба буде писати заяву і все це буде дуже важко, проте це тема для іншої статті.
Рядок 08. В ньому стоїть формула. Рядок 3 * 25%. Розраховуємо та отримуємо 9 429 * 25% = 2 357,25 грн. Цю суму підприємцю на загальній системі доведеться сплачувати у наступному році чотири рази до 15 березня, до 15 травня, до 15 серпня і до 15 листопада.
Згідно пункту 177.5.1 ПКУ «Авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб розраховуються підприємцем самостійно, але не менш як 100 відсотків річної суми податку з оподатковуваного доходу за минулий рік (у співставних умовах)». Тобто, згідно Податкового кодексу, авансові платежі з ПДФО можна визначити в розмірі більше ніж 2 357,25 грн., проте ніяк не менше.
Заповнення таблиці ІІІ основної декларації
Заповнення таблиці ІІІ основної декларації дуже просте. Дані у цю таблицю переносяться з додатка 7 (у відповідних графах є підказки, показники з яких граф додатка 7 ставити у таблицю ІІІ основної декларації). На їх заповненні зупинятися докладніше навіть не варто.
Відповідальність за неподання або за неправильне заповнення
Відповідальність за неподання або несвоєчасне поданні річної декларації з податку на доходи фізичних осіб для приватного підприємця на загальній системі оподаткування передбачена статтею 120 Податкового кодексу. Неподання або несвоєчасне подання декларації тягне за собою накладення штрафу в розмірі 170 грн.
Источник http://buhgalter911.com
Розрахунок авансових платежів з ПДФО та приклад заповнення декларації для підприємців, що перейшли на загальну систему оподаткування
Із вступом в силу Податкового кодексу України та його убивчої, для багатьох приватних підприємців – платників єдиного податку, норми пункту 139.1.12,
згідно якого юридичні особи – платники податку на прибуток не можуть відносити до витрат, витрати у зв’язку із придбання товарів чи послуг у фізичної особи – платника єдиного податку, підприємці,
бізнес яких був побудований на роботі з юридичними особами, обрали два шляхи. Перший – припинити підприємницьку діяльність та почати процедуру ліквідації СПД. Звичайно, такий шлях обрала меншість підприємців.
Більшість підприємців – платників єдиного податку обрали другий шлях – перехід на загальну систему оподаткування. Загальна система для фізичних осіб має свої особливості у порівнянні зі спрощеною. Про основні відмінності можна почитати у статті Як обрати систему оподаткування.
Стаття дещо втратила свою актуальність, у зв’язку із вступом в силу Податкового кодексу та втратою чинності майже всіх основних законів, що регулювали систему оподаткування України до цього. Проте, основні відмінності залишилися.
Відмінність, про яку піде мова у цьому пості заключається у порядку сплати податку на доходи фізичних осіб фізичними особами – підприємцями на загальній системі оподаткування, порядку розрахунку авансових платежів з ПДФО та порядку подання звітності.
Подання звітності для підприємців, що перейшли на загальну систему оподаткування
Відповідно до пункту 177.5 статті 177 Податкового кодексу приватні підприємці – фізичні особи на загальній системі оподаткування повинні подавати декларацію з податку на доходи фізичних осіб за результатами календарного року. Строк подання декларації – 40 календарних днів, що настають за останнім днем звітного року.
Однак, щойно зареєстровані підприємці, або ті, які тільки перейшли на загальну систему оподаткування, повинні подати податкову декларацію з податку на доходи фізичних осіб за результатами першого кварталу роботи (пункт 177.5.2 ПКУ).
І в першому і в другому випадку підприємець має спрогнозувати свій дохід на поточний рік. Від цієї суми і будуть розраховуватися авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб, які підприємець на загальній системі оподаткування повинен сплачувати по 25 відсотків щокварталу (до 15 березня, до 15 травня, до 15 серпня і до 15 листопада).
Коли слід робити перший авансовий платіж?
Слід навести останнє речення пункту 177.5.2 ПКУ: «Платники податку розраховують та сплачують авансові платежі у строки, визначені підпунктом 177.5.1 пункту 177.5 цієї статті, що настануть у звітному податковому році».
Постає питання, коли підприємець повинен здійснити перший платіж?
Розлянемо це питання на прикладі. Підприємець перейшов на загальну систему з другого кварталу. Коли він сплачує перший авансовий платіж?
Підприємець подав декларацію з ПДФО за результатами першого кварталу та визначив очікуваний дохід на поточний рік. Декларація подана 5 серпня. Підприємець не повинен сплачувати перший авансовий платіж до 15 травня, оскільки він ще не визначив очікуваний дохід на поточний рік у декларації. Перший авансовий платіж він здійснює до 15 серпня.
Як визначити очікуваний чистий дохід для розрахунку авансових платежів на поточний рік?
Шукаючи інформацію в інтернеті та читаючи форуми для приватних підприємців та бухгалтерів я помітив, що під час подання декларації з податку на доходи фізичних осіб за результатами першого кварталу роботи може бути два варіанти. Все залежить від того, яку позицію по даному питанню приймають податкові інспекції на місцях.
Відповідно до пункту 177.5.1 ПКУ «авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб розраховуються підприємцем самостійно, але не менш як 100 відсотків річної суми податку з оподатковуваного доходу за минулий рік».
Перший варіант. Підприємець, у податковій декларації з ПДФО, визначає очікуваний дохід. Цей дохід він визначає виключно на свій розсуд. А все тому, що в нього немає даних для розрахунку, оскільки він у минулому році не був на загальній системі оподаткування, не визначав свій чистий дохід та не сплачував ПДФО від підприємницької діяльності.
В цьому випадку підприємець може вказати будь яку суму, виходячи з якої він буде сплачувати авансові платежі.
Другий варіант стикається з категоричною позицією податковців на місцях, які не приймають декларацію, якщо рівень податкового навантаження не відповідає, на їхню думку, допустимому рівню. В цьому випадку вони вимагають, визначати очікуваний рівень чистого доходу на поточний рік виходячи із його суми за перший квартал.
Якщо сума чистого доходу за перший квартал, на їхню думку, замала, то він встановлюється ними. На одному з форумів читав про суму чистого доходу, яку вимагають вказувати податківці, в розмірі 4 500,00 тис.грн. на квартал. Якщо вона, менша, то декларація не приймається.
Як поступати в даній ситуації, вирішувати кожному окремо, адже завжди можна надіслати декларацію поштою.
Приклад розрахунку авансових платежів
У податковій декларації з податку на доходи фізичних осіб за другий квартал вказана сума очікуваного чистого доходу на поточний рік в розмірі 8 000,00 грн.
Сума ПДФО складає 8 000,00 * 15% = 1 200,00 грн.
Скільки строків сплати авансових платежів у нас залишилось до кінця року? Декларація за другий квартал подається до 10 серпня, тобто у нас залишається два строки сплати – до 15 серпня та до 15 листопада.
Розраховуємо суму авансового платежу 1 200,00 / 2 = 600,00 грн.
Отже, підприємець повинен сплатити авансових внесків до 15 серпня на суму 600,00 грн. та до 15 листопада на суму 600,00 грн.
Заповнення декларації з ПДФО за перший квартал
На сьогоднішній день діє стара податкова декларація з податку на доходи фізичних осіб. Її форма затверджена Наказом Головної державної податкової інспекції України «Про затвердження Інструкції «Про оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю»" від 21 квітня 1993 року N 12.
Дуже древній документ. З його назви ми дізнаємося, що колись ДПА називалася Головною ДПІ України. ГДПІУ – дуже смішна абревіатура, чи не так?
Про те, як заповнювати цю декларацію з урахуванням вимог Податкового кодексу, ДПА роз’яснила у своєму листі від 09.02.2011 №3618/7/17-0417.
Спробуємо заповнити податкову декларацію з ПДФО для підприємця, що перейшов на загальну систему оподаткування, за другий квартал та визначемо в ній розмір авансових платежів.
Отже:
Розділ 1.1 – не заповнюємо.
Розділ 1.2 – не заповнюємо.
Розділ 1.3
Види діяльності за кодом КВЕД, за здійснення яких одержано доход
Сума одержаного валового доходу
Витрати, пов’язані з одержанням доходу
Сума чистого доходу
Сума податку, сплаченого авансом та утриманого підприємствами
Роздрібна торгівля
40 000,00 32 000,00 8 000,00
Всього
Розділ 1.4 – не заповнюємо.
Розділ 2 – не заповнюємо.
Розділ 3.1 – прочерк.
Розділ 3.2. Відповідно до листа ДПА від 09.02.2011 №3618/7/17-0417 «В пункті 3.2 Розділу 3 декларації фізичні особи – підприємці відображають очікуваний дохід на 2011 рік та суму авансових платежів з розбивкою по строках сплати, визначених пп. 177.5.1 п. 177.5 ст. 177 Кодексу (до 15 березня, до 15 травня, до 15 серпня, до 15 листопада).»
Припустимо, що ми виходимо від розміру чистого доходу за перший квартал роботи на загальній системі. Тобто, 8 000,00 * 3 = 24 000,00 грн. Авансові платежі складатимуть 24 000,00 * 15% = 3 600,00 грн. Так як у нас залишається дві дати сплати авансових платежів, то 3 600,00 / 2 = 1 800,00 грн. Отже:
3.2. Одночасно повідомляю, що в наступному 20__ році я передбачаю одержати оподатковуваний сукупний доход 24 000,00 грн. Авансові платежі: до 15 серпня – 1 800,00 грн., до 15 листопада – 1 800,00 грн.
Розділ 4 заповнюємо за наявності даних.
источник http://byhgalter.com
згідно якого юридичні особи – платники податку на прибуток не можуть відносити до витрат, витрати у зв’язку із придбання товарів чи послуг у фізичної особи – платника єдиного податку, підприємці,
бізнес яких був побудований на роботі з юридичними особами, обрали два шляхи. Перший – припинити підприємницьку діяльність та почати процедуру ліквідації СПД. Звичайно, такий шлях обрала меншість підприємців.
Більшість підприємців – платників єдиного податку обрали другий шлях – перехід на загальну систему оподаткування. Загальна система для фізичних осіб має свої особливості у порівнянні зі спрощеною. Про основні відмінності можна почитати у статті Як обрати систему оподаткування.
Стаття дещо втратила свою актуальність, у зв’язку із вступом в силу Податкового кодексу та втратою чинності майже всіх основних законів, що регулювали систему оподаткування України до цього. Проте, основні відмінності залишилися.
Відмінність, про яку піде мова у цьому пості заключається у порядку сплати податку на доходи фізичних осіб фізичними особами – підприємцями на загальній системі оподаткування, порядку розрахунку авансових платежів з ПДФО та порядку подання звітності.
Подання звітності для підприємців, що перейшли на загальну систему оподаткування
Відповідно до пункту 177.5 статті 177 Податкового кодексу приватні підприємці – фізичні особи на загальній системі оподаткування повинні подавати декларацію з податку на доходи фізичних осіб за результатами календарного року. Строк подання декларації – 40 календарних днів, що настають за останнім днем звітного року.
Однак, щойно зареєстровані підприємці, або ті, які тільки перейшли на загальну систему оподаткування, повинні подати податкову декларацію з податку на доходи фізичних осіб за результатами першого кварталу роботи (пункт 177.5.2 ПКУ).
І в першому і в другому випадку підприємець має спрогнозувати свій дохід на поточний рік. Від цієї суми і будуть розраховуватися авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб, які підприємець на загальній системі оподаткування повинен сплачувати по 25 відсотків щокварталу (до 15 березня, до 15 травня, до 15 серпня і до 15 листопада).
Коли слід робити перший авансовий платіж?
Слід навести останнє речення пункту 177.5.2 ПКУ: «Платники податку розраховують та сплачують авансові платежі у строки, визначені підпунктом 177.5.1 пункту 177.5 цієї статті, що настануть у звітному податковому році».
Постає питання, коли підприємець повинен здійснити перший платіж?
Розлянемо це питання на прикладі. Підприємець перейшов на загальну систему з другого кварталу. Коли він сплачує перший авансовий платіж?
Підприємець подав декларацію з ПДФО за результатами першого кварталу та визначив очікуваний дохід на поточний рік. Декларація подана 5 серпня. Підприємець не повинен сплачувати перший авансовий платіж до 15 травня, оскільки він ще не визначив очікуваний дохід на поточний рік у декларації. Перший авансовий платіж він здійснює до 15 серпня.
Як визначити очікуваний чистий дохід для розрахунку авансових платежів на поточний рік?
Шукаючи інформацію в інтернеті та читаючи форуми для приватних підприємців та бухгалтерів я помітив, що під час подання декларації з податку на доходи фізичних осіб за результатами першого кварталу роботи може бути два варіанти. Все залежить від того, яку позицію по даному питанню приймають податкові інспекції на місцях.
Відповідно до пункту 177.5.1 ПКУ «авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб розраховуються підприємцем самостійно, але не менш як 100 відсотків річної суми податку з оподатковуваного доходу за минулий рік».
Перший варіант. Підприємець, у податковій декларації з ПДФО, визначає очікуваний дохід. Цей дохід він визначає виключно на свій розсуд. А все тому, що в нього немає даних для розрахунку, оскільки він у минулому році не був на загальній системі оподаткування, не визначав свій чистий дохід та не сплачував ПДФО від підприємницької діяльності.
В цьому випадку підприємець може вказати будь яку суму, виходячи з якої він буде сплачувати авансові платежі.
Другий варіант стикається з категоричною позицією податковців на місцях, які не приймають декларацію, якщо рівень податкового навантаження не відповідає, на їхню думку, допустимому рівню. В цьому випадку вони вимагають, визначати очікуваний рівень чистого доходу на поточний рік виходячи із його суми за перший квартал.
Якщо сума чистого доходу за перший квартал, на їхню думку, замала, то він встановлюється ними. На одному з форумів читав про суму чистого доходу, яку вимагають вказувати податківці, в розмірі 4 500,00 тис.грн. на квартал. Якщо вона, менша, то декларація не приймається.
Як поступати в даній ситуації, вирішувати кожному окремо, адже завжди можна надіслати декларацію поштою.
Приклад розрахунку авансових платежів
У податковій декларації з податку на доходи фізичних осіб за другий квартал вказана сума очікуваного чистого доходу на поточний рік в розмірі 8 000,00 грн.
Сума ПДФО складає 8 000,00 * 15% = 1 200,00 грн.
Скільки строків сплати авансових платежів у нас залишилось до кінця року? Декларація за другий квартал подається до 10 серпня, тобто у нас залишається два строки сплати – до 15 серпня та до 15 листопада.
Розраховуємо суму авансового платежу 1 200,00 / 2 = 600,00 грн.
Отже, підприємець повинен сплатити авансових внесків до 15 серпня на суму 600,00 грн. та до 15 листопада на суму 600,00 грн.
Заповнення декларації з ПДФО за перший квартал
На сьогоднішній день діє стара податкова декларація з податку на доходи фізичних осіб. Її форма затверджена Наказом Головної державної податкової інспекції України «Про затвердження Інструкції «Про оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю»" від 21 квітня 1993 року N 12.
Дуже древній документ. З його назви ми дізнаємося, що колись ДПА називалася Головною ДПІ України. ГДПІУ – дуже смішна абревіатура, чи не так?
Про те, як заповнювати цю декларацію з урахуванням вимог Податкового кодексу, ДПА роз’яснила у своєму листі від 09.02.2011 №3618/7/17-0417.
Спробуємо заповнити податкову декларацію з ПДФО для підприємця, що перейшов на загальну систему оподаткування, за другий квартал та визначемо в ній розмір авансових платежів.
Отже:
Розділ 1.1 – не заповнюємо.
Розділ 1.2 – не заповнюємо.
Розділ 1.3
Види діяльності за кодом КВЕД, за здійснення яких одержано доход
Сума одержаного валового доходу
Витрати, пов’язані з одержанням доходу
Сума чистого доходу
Сума податку, сплаченого авансом та утриманого підприємствами
Роздрібна торгівля
40 000,00 32 000,00 8 000,00
Всього
Розділ 1.4 – не заповнюємо.
Розділ 2 – не заповнюємо.
Розділ 3.1 – прочерк.
Розділ 3.2. Відповідно до листа ДПА від 09.02.2011 №3618/7/17-0417 «В пункті 3.2 Розділу 3 декларації фізичні особи – підприємці відображають очікуваний дохід на 2011 рік та суму авансових платежів з розбивкою по строках сплати, визначених пп. 177.5.1 п. 177.5 ст. 177 Кодексу (до 15 березня, до 15 травня, до 15 серпня, до 15 листопада).»
Припустимо, що ми виходимо від розміру чистого доходу за перший квартал роботи на загальній системі. Тобто, 8 000,00 * 3 = 24 000,00 грн. Авансові платежі складатимуть 24 000,00 * 15% = 3 600,00 грн. Так як у нас залишається дві дати сплати авансових платежів, то 3 600,00 / 2 = 1 800,00 грн. Отже:
3.2. Одночасно повідомляю, що в наступному 20__ році я передбачаю одержати оподатковуваний сукупний доход 24 000,00 грн. Авансові платежі: до 15 серпня – 1 800,00 грн., до 15 листопада – 1 800,00 грн.
Розділ 4 заповнюємо за наявності даних.
источник http://byhgalter.com
четверг, 19 января 2012 г.
Приказ Минфина Украины от 15.12.2011 г. N 1637 "Об утверждении форм книги учета доходов и книги учета доходов и расходов и порядков их ведения" (Извлечение)
Приказ Минфина Украины от 15.12.2011 г. N 1637 "Об утверждении форм книги учета доходов и книги учета доходов и расходов и порядков их ведения" (Извлечение)
Зарегистрирован Минюстом Украины
27.12.2011 г. под N 1534/20272
27.12.2011 г. под N 1535/20273
В соответствии с подпунктами 296.1.1 и 296.1.2 п. 296.1 ст. 296 главы 1 раздела ХIV Налогового кодекса Украины приказываю:
1. Утвердить прилагаемые:
Форму книги учета доходов (для плательщиков единого налога первой и второй групп и плательщиков единого налога третьей группы, не являющихся плательщиками налога на добавленную стоимость);
Порядок ведения книги учета доходов плательщиков единого налога первой и второй групп и плательщиков единого налога третьей группы, не являющихся плательщиками налога на добавленную стоимость;
Форму книги учета доходов и расходов (для плательщиков единого налога третьей группы, являющихся плательщиками налога на добавленную стоимость);
Порядок ведения книги учета доходов и расходов плательщиков единого налога третьей группы, являющихся плательщиками налога на добавленную стоимость.
4. Настоящий приказ вступает в силу со дня официального опубликования, но не раньше 01.01.2012 г.
Министр Ф. А. ЯРОШЕНКО
Утвержден
приказом Минфина Украины
от 15.12.2011 г. N 1637
Порядок ведения книги учета доходов плательщиков единого налога первой и второй групп и плательщиков единого налога третьей группы, не являющихся плательщиками налога на добавленную стоимость
1. В соответствии с пп. 296.1.1 п. 296.1 ст. 296 главы 1 раздела ХIV Налогового кодекса Украины (далее – Кодекс) физические лица – предприниматели, избравшие упрощенную систему налогообложения и являющиеся плательщиками единого налога первой и второй групп, а также плательщики единого налога третьей группы, не являющиеся плательщиками налога на добавленную стоимость (далее – плательщик налога), ведут книгу учета доходов (далее – Книга), в которой ежедневно, по итогам рабочего дня, отражают полученные доходы.
2. Прошнурованная и пронумерованная Книга бесплатно регистрируется в органе ГНС по основному месту учета плательщиков налога.
3. Записи в Книге выполняются разборчиво чернилами темного цвета или пастой шариковых ручек. При внесении исправлений новая запись удостоверяется подписью плательщика налога.
4. В Книге отражается фактически полученная сумма дохода от осуществления деятельности с суммарным итогом за месяц, квартал, год. В случае необходимости регистрации новой Книги в течение налогового (отчетного) периода записи в ней продолжаются нарастающим итогом, а предыдущая Книга остается у плательщика налога.
5. Записи в Книге выполняются по итогам рабочего дня, в течение которого получен доход, в частности денежные средства, поступившие на текущий счет плательщика налога и/или полученные денежной наличностью, сумма задолженности, по которой истек срок исковой давности, фактически бесплатно полученные товары (работы, услуги).
6. Плательщик налога заносит в Книгу сведения в следующем порядке:
6.1. В графе 1 указывается дата записи.
6.2. В графах 2 – 7 отражается доход от осуществления хозяйственной деятельности, облагаемый налогом по ставкам, установленным в соответствии с п. 293.2 и пп. 2 п. 293.3 ст. 293 главы 1 раздела ХIV Кодекса:
6.2.1. В графе 2 указывается полученная сумма денежных средств за проданные товары, выполненные работы, предоставленные услуги.
6.2.2. В графе 3 указывается сумма возвращенных денежных средств за проданные товары, выполненные работы, предоставленные услуги и/или подписки.
6.2.3. В графе 4 указывается скорректированная сумма дохода за проданные товары, выполненные работы, предоставленные услуги на сумму возвращенных денежных средств за проданные товары, выполненные работы, предоставленные услуги и/или подписки и рассчитывается как разность граф 2 и 3.
6.2.4. В графе 5 указывается стоимость бесплатно полученных товаров (работ, услуг).
6.2.5. В графе 6 отражается сумма задолженности, по которой истек срок исковой давности.
6.2.6. В графе 7 отражается общая сумма дохода как сумма граф 4, 5 и 6.
6.3. В графах 8 и 9 отражаются соответственно вид и сумма дохода, облагаемого налогом по ставке 15% согласно подпунктам 2 – 4 п. 293.4 ст. 293 главы 1 раздела ХIV Кодекса.
7. Данные Книги используются плательщиком налога для заполнения налоговой декларации плательщика единого налога.
8. Книга хранится у плательщика налога в течение трех лет после выполнения последней записи.
Директор Департамента налоговой, таможенной политики
и методологии бухгалтерского учета
Н. А. ЧМЕРУК
Утвержден
приказом Минфина Украины
от 15.12.2011 г. N 1637
Порядок ведения книги учета доходов и расходов плательщиков единого налога третьей группы, являющихся плательщиками налога на добавленную стоимость
1. В соответствии с пп. 296.1.2 п. 296.1 ст. 296 главы 1 раздела ХIV Налогового кодекса Украины (далее – Кодекс) физические лица – предприниматели, избравшие упрощенную систему налогообложения и являющиеся плательщиками единого налога третьей группы, которые являются плательщиками налога на добавленную стоимость (далее – плательщик налога), ведут книгу учета доходов и расходов (далее – Книга), в которой ежедневно, по итогам рабочего дня, отражают полученные доходы и понесенные расходы.
2. Прошнурованная и пронумерованная Книга бесплатно регистрируется в органе государственной налоговой службы по основному месту учета плательщиков налога
3. Записи в Книге выполняются разборчиво чернилами темного цвета или пастой шариковых ручек. При внесении исправлений новая запись удостоверяется подписью плательщика налога.
4. В Книге отражается фактически полученная сумма доходов и фактически понесенная сумма расходов от осуществления деятельности с суммарным итогом за месяц, квартал, год. В случае необходимости регистрации новой Книги в течение налогового (отчетного) периода записи в ней продолжаются нарастающим итогом, а предыдущая Книга остается у плательщика налога.
5. Записи в Книге выполняются по итогам рабочего дня, в течение которого получен доход, в частности денежные средства, поступившие на текущий счет плательщика налога и/или полученные денежной наличностью, сумма задолженности, по которой истек срок исковой давности, фактически бесплатно получены товары (работы, услуги) и понесены расходы, в частности оплачены приобретенные товары (работы, услуги), выплачена заработная плата, уплачен единый взнос на общеобязательное государственное социальное страхование и т. п.
6. Плательщик налога заносит в Книгу сведения в следующем порядке:
в разделе І "Доходи":
6.1. В графе 1 указывается дата записи.
6.2. В графах 2 – 7 отражается доход от осуществления хозяйственной деятельности, облагаемый налогом по ставке, определенной пп. 1 п. 293.3 ст. 293 главы 1 раздела ХIV Кодекса, без налога на добавленную стоимость:
6.2.1. В графе 2 указывается полученная сумма денежных средств за проданные товары, выполненные работы, предоставленные услуги.
6.2.2. В графе 3 указывается сумма возвращенных денежных средств за проданные товары, выполненные работы, предоставленные услуги и/или подписки.
6.2.3. В графе 4 указывается скорректированная сумма дохода за проданные товары, выполненные работы, предоставленные услуги на сумму возвращенных денежных средств за проданные товары, выполненные работы, предоставленные услуги и рассчитывается как разность граф 2 и 3.
6.2.4. В графе 5 указывается стоимость бесплатно полученных товаров (работ, услуг).
6.2.5. В графе 6 отражается сумма задолженности, по которой истек срок исковой давности.
6.2.6. В графе 7 отражается общая сумма дохода как сумма граф 4, 5 и 6.
6.3. В графах 8 и 9 отражаются вид и сумма дохода, облагаемого налогом по ставке 15% в соответствии с подпунктами 3 – 4 п. 293.4 ст. 293 главы 1 раздела ХIV Кодекса;
в разделе ІІ "Витрати":
6.4. В графе 1 указывается дата записи.
6.5. В графах 2 и 3 отражаются расходы, связанные с приобретением товаров (работ, услуг) без налога на добавленную стоимость, в том числе суммы, уплачиваемые согласно договору поставщику (продавцу), за вычетом косвенных налогов; суммы ввозной пошлины; суммы косвенных налогов в связи с приобретением товаров (работ, услуг), не возмещаемые плательщикам налога; транспортно-заготовительные расходы; другие расходы, непосредственно связанные с приобретением товаров (работ, услуг) и доведением их до состояния, в котором они пригодны для использования в запланированных целях.
6.6. В графе 4 отражается сумма расходов на оплату труда, в случае использования труда наемных лиц.
6.7. В графе 5 отражается сумма уплаченного единого взноса на общеобязательное государственное социальное страхование.
6.8. В графе 6 указывается сумма других расходов, понесенных в связи с осуществлением хозяйственной деятельности плательщика налога, в частности расходы на связь, уплату арендных и коммунальных платежей и т. п.
6.9. В графе 7 отражается общая сумма расходов на осуществление хозяйственной деятельности как сумма граф 3, 4, 5 и 6.
7. Данные Книги используются плательщиком налога для заполнения налоговой декларации плательщика единого налога.
8. Книга хранится у плательщика налога в течение трех лет после выполнения последней записи.
Директор Департамента налоговой, таможенной политики
и методологии бухгалтерского учета
Н. А. ЧМЕРУК
Зарегистрирован Минюстом Украины
27.12.2011 г. под N 1534/20272
27.12.2011 г. под N 1535/20273
В соответствии с подпунктами 296.1.1 и 296.1.2 п. 296.1 ст. 296 главы 1 раздела ХIV Налогового кодекса Украины приказываю:
1. Утвердить прилагаемые:
Форму книги учета доходов (для плательщиков единого налога первой и второй групп и плательщиков единого налога третьей группы, не являющихся плательщиками налога на добавленную стоимость);
Порядок ведения книги учета доходов плательщиков единого налога первой и второй групп и плательщиков единого налога третьей группы, не являющихся плательщиками налога на добавленную стоимость;
Форму книги учета доходов и расходов (для плательщиков единого налога третьей группы, являющихся плательщиками налога на добавленную стоимость);
Порядок ведения книги учета доходов и расходов плательщиков единого налога третьей группы, являющихся плательщиками налога на добавленную стоимость.
4. Настоящий приказ вступает в силу со дня официального опубликования, но не раньше 01.01.2012 г.
Министр Ф. А. ЯРОШЕНКО
Утвержден
приказом Минфина Украины
от 15.12.2011 г. N 1637
Порядок ведения книги учета доходов плательщиков единого налога первой и второй групп и плательщиков единого налога третьей группы, не являющихся плательщиками налога на добавленную стоимость
1. В соответствии с пп. 296.1.1 п. 296.1 ст. 296 главы 1 раздела ХIV Налогового кодекса Украины (далее – Кодекс) физические лица – предприниматели, избравшие упрощенную систему налогообложения и являющиеся плательщиками единого налога первой и второй групп, а также плательщики единого налога третьей группы, не являющиеся плательщиками налога на добавленную стоимость (далее – плательщик налога), ведут книгу учета доходов (далее – Книга), в которой ежедневно, по итогам рабочего дня, отражают полученные доходы.
2. Прошнурованная и пронумерованная Книга бесплатно регистрируется в органе ГНС по основному месту учета плательщиков налога.
3. Записи в Книге выполняются разборчиво чернилами темного цвета или пастой шариковых ручек. При внесении исправлений новая запись удостоверяется подписью плательщика налога.
4. В Книге отражается фактически полученная сумма дохода от осуществления деятельности с суммарным итогом за месяц, квартал, год. В случае необходимости регистрации новой Книги в течение налогового (отчетного) периода записи в ней продолжаются нарастающим итогом, а предыдущая Книга остается у плательщика налога.
5. Записи в Книге выполняются по итогам рабочего дня, в течение которого получен доход, в частности денежные средства, поступившие на текущий счет плательщика налога и/или полученные денежной наличностью, сумма задолженности, по которой истек срок исковой давности, фактически бесплатно полученные товары (работы, услуги).
6. Плательщик налога заносит в Книгу сведения в следующем порядке:
6.1. В графе 1 указывается дата записи.
6.2. В графах 2 – 7 отражается доход от осуществления хозяйственной деятельности, облагаемый налогом по ставкам, установленным в соответствии с п. 293.2 и пп. 2 п. 293.3 ст. 293 главы 1 раздела ХIV Кодекса:
6.2.1. В графе 2 указывается полученная сумма денежных средств за проданные товары, выполненные работы, предоставленные услуги.
6.2.2. В графе 3 указывается сумма возвращенных денежных средств за проданные товары, выполненные работы, предоставленные услуги и/или подписки.
6.2.3. В графе 4 указывается скорректированная сумма дохода за проданные товары, выполненные работы, предоставленные услуги на сумму возвращенных денежных средств за проданные товары, выполненные работы, предоставленные услуги и/или подписки и рассчитывается как разность граф 2 и 3.
6.2.4. В графе 5 указывается стоимость бесплатно полученных товаров (работ, услуг).
6.2.5. В графе 6 отражается сумма задолженности, по которой истек срок исковой давности.
6.2.6. В графе 7 отражается общая сумма дохода как сумма граф 4, 5 и 6.
6.3. В графах 8 и 9 отражаются соответственно вид и сумма дохода, облагаемого налогом по ставке 15% согласно подпунктам 2 – 4 п. 293.4 ст. 293 главы 1 раздела ХIV Кодекса.
7. Данные Книги используются плательщиком налога для заполнения налоговой декларации плательщика единого налога.
8. Книга хранится у плательщика налога в течение трех лет после выполнения последней записи.
Директор Департамента налоговой, таможенной политики
и методологии бухгалтерского учета
Н. А. ЧМЕРУК
Утвержден
приказом Минфина Украины
от 15.12.2011 г. N 1637
Порядок ведения книги учета доходов и расходов плательщиков единого налога третьей группы, являющихся плательщиками налога на добавленную стоимость
1. В соответствии с пп. 296.1.2 п. 296.1 ст. 296 главы 1 раздела ХIV Налогового кодекса Украины (далее – Кодекс) физические лица – предприниматели, избравшие упрощенную систему налогообложения и являющиеся плательщиками единого налога третьей группы, которые являются плательщиками налога на добавленную стоимость (далее – плательщик налога), ведут книгу учета доходов и расходов (далее – Книга), в которой ежедневно, по итогам рабочего дня, отражают полученные доходы и понесенные расходы.
2. Прошнурованная и пронумерованная Книга бесплатно регистрируется в органе государственной налоговой службы по основному месту учета плательщиков налога
3. Записи в Книге выполняются разборчиво чернилами темного цвета или пастой шариковых ручек. При внесении исправлений новая запись удостоверяется подписью плательщика налога.
4. В Книге отражается фактически полученная сумма доходов и фактически понесенная сумма расходов от осуществления деятельности с суммарным итогом за месяц, квартал, год. В случае необходимости регистрации новой Книги в течение налогового (отчетного) периода записи в ней продолжаются нарастающим итогом, а предыдущая Книга остается у плательщика налога.
5. Записи в Книге выполняются по итогам рабочего дня, в течение которого получен доход, в частности денежные средства, поступившие на текущий счет плательщика налога и/или полученные денежной наличностью, сумма задолженности, по которой истек срок исковой давности, фактически бесплатно получены товары (работы, услуги) и понесены расходы, в частности оплачены приобретенные товары (работы, услуги), выплачена заработная плата, уплачен единый взнос на общеобязательное государственное социальное страхование и т. п.
6. Плательщик налога заносит в Книгу сведения в следующем порядке:
в разделе І "Доходи":
6.1. В графе 1 указывается дата записи.
6.2. В графах 2 – 7 отражается доход от осуществления хозяйственной деятельности, облагаемый налогом по ставке, определенной пп. 1 п. 293.3 ст. 293 главы 1 раздела ХIV Кодекса, без налога на добавленную стоимость:
6.2.1. В графе 2 указывается полученная сумма денежных средств за проданные товары, выполненные работы, предоставленные услуги.
6.2.2. В графе 3 указывается сумма возвращенных денежных средств за проданные товары, выполненные работы, предоставленные услуги и/или подписки.
6.2.3. В графе 4 указывается скорректированная сумма дохода за проданные товары, выполненные работы, предоставленные услуги на сумму возвращенных денежных средств за проданные товары, выполненные работы, предоставленные услуги и рассчитывается как разность граф 2 и 3.
6.2.4. В графе 5 указывается стоимость бесплатно полученных товаров (работ, услуг).
6.2.5. В графе 6 отражается сумма задолженности, по которой истек срок исковой давности.
6.2.6. В графе 7 отражается общая сумма дохода как сумма граф 4, 5 и 6.
6.3. В графах 8 и 9 отражаются вид и сумма дохода, облагаемого налогом по ставке 15% в соответствии с подпунктами 3 – 4 п. 293.4 ст. 293 главы 1 раздела ХIV Кодекса;
в разделе ІІ "Витрати":
6.4. В графе 1 указывается дата записи.
6.5. В графах 2 и 3 отражаются расходы, связанные с приобретением товаров (работ, услуг) без налога на добавленную стоимость, в том числе суммы, уплачиваемые согласно договору поставщику (продавцу), за вычетом косвенных налогов; суммы ввозной пошлины; суммы косвенных налогов в связи с приобретением товаров (работ, услуг), не возмещаемые плательщикам налога; транспортно-заготовительные расходы; другие расходы, непосредственно связанные с приобретением товаров (работ, услуг) и доведением их до состояния, в котором они пригодны для использования в запланированных целях.
6.6. В графе 4 отражается сумма расходов на оплату труда, в случае использования труда наемных лиц.
6.7. В графе 5 отражается сумма уплаченного единого взноса на общеобязательное государственное социальное страхование.
6.8. В графе 6 указывается сумма других расходов, понесенных в связи с осуществлением хозяйственной деятельности плательщика налога, в частности расходы на связь, уплату арендных и коммунальных платежей и т. п.
6.9. В графе 7 отражается общая сумма расходов на осуществление хозяйственной деятельности как сумма граф 3, 4, 5 и 6.
7. Данные Книги используются плательщиком налога для заполнения налоговой декларации плательщика единого налога.
8. Книга хранится у плательщика налога в течение трех лет после выполнения последней записи.
Директор Департамента налоговой, таможенной политики
и методологии бухгалтерского учета
Н. А. ЧМЕРУК
четверг, 12 января 2012 г.
До Ваших послуг сервіс для визначення кодів видів економічної діяльності за КВЕД-2005 та КВЕД-2010
Шановні респонденти та користувачі статистичної інформації!
До Ваших послуг сервіс для визначення кодів видів економічної діяльності за КВЕД-2005 та КВЕД-2010
Введіть код за КВЕД-2005
відповідні коди за КВЕД-2010
Введіть код за КВЕД-2010
відповідні коди за КВЕД-2005
Класифікація видів економічної діяльності ( КВЕД-2005 ) Класифікація видів економічної діяльності ( КВЕД-2010 )
Воспользоваться ресурсом можно, пройдя по этой ссылке
http://kved.ukrstat.gov.ua/
До Ваших послуг сервіс для визначення кодів видів економічної діяльності за КВЕД-2005 та КВЕД-2010
Введіть код за КВЕД-2005
відповідні коди за КВЕД-2010
Введіть код за КВЕД-2010
відповідні коди за КВЕД-2005
Класифікація видів економічної діяльності ( КВЕД-2005 ) Класифікація видів економічної діяльності ( КВЕД-2010 )
Воспользоваться ресурсом можно, пройдя по этой ссылке
http://kved.ukrstat.gov.ua/
Подписаться на:
Сообщения (Atom)